Copyright 2020 © O.Слиньков  All Rights Reserved.
Абетка "ЕТА"







Народний Естрадний Театр Аматорів "ЕТА"
Національного Технічного університету України
"Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського"

Абетка "ЕТА"


1. Т е а т р   -   в и д   м и с т е ц т в а


Театр - це один звидів мистецтва. Мистецтвом називають майстерність, результат якої приносить людям естетичне задоволення. Енциклопедія "Британіка" дає таке визначення: "Використання майстерності чи уяви для створення естетичних об'єктів, ситуації або дії, якими можна поділитись з іншими людьми". Таким чином, критерієм мистецтва є здатність викликати відгук у інших людей. Витвори мистецтва почали створювати ще в доісторичні часи. Можна вважати, що саме мистецтво створило і щодня створює Людину. Бо щосекундно на Землі народжуються тваринки, з яких, завдяки спілкуванню і мистецтву, виростають люди.
Традиційних мистецтв чимало: графіка, живопис, музика, архітектура, співи, танці, поезія, література, театр, кіно, відеомистецтв.
Театр (з грецької) - місце для видовищ. Тому є театри драми, комедії, літератури, музики, цирку, естради тощо.
Ми, соціально активні студенти Київського політехнічного інституту із розвиненим почуттям гумору, у 1959 році створили студентський комедійний театр і назвали його "ЕТА": Естрадний театр аматорів.
Е с т р а д н и й  - значить демократичний, зрозумілий усюди  й всім, актуальний, мобільний, цікавий і веселий. 
Т е а т р  - це простір дослідження життя людського духу і інструмент формування особистості.
А м а т о р и - це ті, хто з любов'ю займаються справою, яка не є їхньою професією.
А грецькою літерою "ета" в техніці позначають коефіцієнт корисної дії геть усього. У цьому символі - мета і мрія театру: допомагати людям і суспільству підвищувати свій коефіцієнт корисної дії на користь собі, близьким, людству, щоб всім жилося цікавіше і щасливіше.
   
                                2. Д р а м а т у р г і я

Основа будь-якого театрального дійства - драматургія. Виходячи з надзадачі твору, драматург придумує дійових осіб, їх характери, конфлікт між ними, сюжет, його розвиток, кульмінацію і розв'язку вистави.
З усіх жанрів літературної творчості драматургія найскладніша, бо в ній автор нічого не описує, не оцінює, не моралізує - його наче і немає. Є тільки придумані ним дієві особи, які живуть своїм життям, і обставини, в яких вони діють самі. Глядач, співпереживаючи з дієвими особами, сам робить висновки щодо існування у світі двох вічних категорій добра і зла, які правлять людством, бачить їх в образах героїв, комусь симпатизує, когось ненавидить.
При цьому і реалізується надзадача твору - впливати на людську душу, формувати позитивний духовний простір, вчити людей ставати Людьми.
Саме через це драматургія живе сотні років. Найдавніші твори - трагедії і драми Древньої Греції, які ставлять і досі, твори В.Шекспіра грають в усьому світі вже 400 років! Міняються часи, соціальні системи, умови життя, а душі людські у світі добра і зла шукають досконалості і щастя. Театр - школа пізнання себе і світу.
Комедійна драматургія - це найскладніший жанр. Оскільки почуття гумору - це похідна від інтелекту, а він є основою культури всіх народів, то що вище рівень культури, то більше людей здатні відчути гумор ситуацій, характерів, фраз.
Оскільки наш університет є одним із найпотужніших університетів Європи і мета його - готувати не тільки високоосвічених професіоналів різних галузей науки і техніки, а і виховувати висококультурних інтелігентних особистостей, у нас традиційно працюють десятки студентських художніх колективів аматорського мистецтва, в тому числі і театри.
З КПІ в Україні почалися студентські театри комедійних мініатюр (СТЕМи), з КПІ почалися телевізійні КВНи, наш Естрадний Театр Аматорів став першим і єдиним в Україні державним театром-студією який п'ять років (з 1987 по 1992 рік) працював у сітці професійних київських театрів.
Драматургію десятків комедійних вистав писав і пише організатор театру, його Художній керівник доцент Віталій Іващенко.

                               3. Р е ж и с у р а

Основа будь-якої театральної вистави - драматургія. Оживляє її і  організовує театральне дійство режисер.  Він - дитя свого часу, він знає чи відчуває, що сьогодні треба сказати людям, він формулює надідею, яку хоче за допомогою акторів донести до сучасників.
Кожен час має свої проблеми, своє горе і радощі, надії і сподівання. Мистецтво театру має допомогти глядачам зрозуміти свій час, знайти себе у ньому не споживачем, а творцем свого життя і свого часу. Саме тому кожен режисер ставить свою виставу, акцентує на своїх ідеях, на своєму баченні добра і зла. Він підбирає акторів, трактує характери кожного героя, роз'яснює основний конфлікт між дієвими особами і допомагає акторам реалізувати надзадачу вистави.

                                  4. А к т о р и

Всі люди дуже різні: фізично, духовно, інтелектуально. У людей  різні виховання, освіти, цінності, таланти, недоліки, симпатії і антипатії, темпераменти, емоційності, одним словом - різні характери.
Головна задача актора - зрозуміти характер свого героя, перевтілитися в нього і діяти в запропонованих драматургом і режисером обставинах. Іноді для цього треба придумати і записати біографію свого героя, прожити з ним частину його життя.

                     5. А к т о р с ь к а   м а й с т е р н і с т ь

        5.1. Основні положення і принципи системи К. Станіславського: життєва правда, вчення про надзадачу, активність і дії; органічність, перевтілення. 
    5.2. Сценічна увага і сценічна свобода, сценічна віра, сценічні стосунки та оцінка факту, готовність до дії і дія.
    5.3. Сценічна мова. Гучність, виразність, дикція та орфоепія. Підготовка мовного апарату. Скоромовки.
         5.4. Сценічний рух. Пластика. Розігрів і розкріпачення.
    
                              6. К о м е д і й н і с т ь

Додаткова надзадача комедійної вистави - смішити людей. Є три види комедійності: сюжетна (нестандартні положення і неочікувана взаїмодія дійових осіб), комедійність характерів (екстравагантні риси, неочікувані реакції), дотепність і репризність мови, підтексти. (Реприза - така мовна конструкція, після якої виникає сміх).

Я навів основні тези нашої роботи. Оскільки театр як явище
людської культури існує вже віки, є безліч літератури корифеїв і практиків щодо театрального мистецтва взагалі і конкретно акторського мистецтва. В Інтернеті є все. Потрібне тільки бажання, любов і усвідомлення, що Вам це треба і дано!

                                   Віталій Іващенко    02.06.2020

ЦИТАТИ  ПРО  ГУМОР

Гумор - похідна від доброти і інтелекту. Це гра розуму із людяним підтекстом. В гуморі - мудра доброзичливість, яка йде від усвідомлення скінченності людського буття, суєтності марнославства і амбіцій. Гумор - ідеальний спосіб комунікації, спілкування між людьми. Він вчить нас бачити навколо себе невідповідності вищому призначенню людини і над цим сміється.

Последним актом человеческой истории будет комедия: человечество, смеясь, будет расставаться со своим прошлым. (Карл Маркс).

Смеху, как авлюбленности, не научишь. Смех - вдохновение. (Лев Толстой).

Смеха боится каждый, даже тот, кто уже ничего не боится. (Николай Васильевич Гоголь).

Чтобы сатира была действительно сатирой,.. нужно чтобы она давала почувствовать читателю тот идеал, из которого исходил творец ее. (М.Е.Салтыков-Щедрин).

Юмор и поэзия - это золотые ворота ко всему честному, благородному и прекрасному. (Артур Шопенгауэр).

Смех есть радость и потому сам по себе благо! (Сенека).

Приезд повозки комедиантов для здоровья жителей города значит больше, чем две повозки с медикаментами. (А.Паре, французский врач).

Жаловаться на неприятность - удваивать зло, смеяться над ней - уничтожить её. (Конфуций).

Веселость - это самая выдающаяся черта человека. (Федор Достоевский).

Засмеяться искренним, светлым смехом может только глубокая, добрая душа (Н.В.Гоголь).

Юмор - великая сила. Ничто так не сближает людей, как добрый смех без оскорблений. А в сближении людей - главная задача искусства. (Лев Толстой).

Мир уцелел, пому что смеялся. (Надпись на фронтоне музея юмора и сатиры в городе Габрово, Болгария).

Прежде чем смеяться над другими, умей посмеяться над собой.
Не понимает человек шутки - пиши пропало! И знайте: это уже не настоящий ум, хотя у него, может, и премудрая голова. (А.П.Чехов).

Юмор - не цель, а средство. Средство борьбы за человека.

Юмор, его доброжелательность и оптимизм, его демократичность и бесстрашие, его бескорыстное служения идее человеческого совершенства будут атмосферой будущего счастливого общества.

2 0 2 0   р і к